Якісні структурні та соціально-економічні зміни останніх десятиріч у розвинених країнах називають переходом до постіндустріального суспільства. Вони призвели до зміни концепцій розвитку й управління - від технократичного підходу до інноваційного, від управління персоналом до управління людськими ресурсами

У структурі життєдіяльності на перше місце вийшли такі категорії, як людина-особистість, людина-професіонал. Найбільш важливими факторами розвитку країни стають поряд із професійною компетентністю такі якості працівника, як творчість і здатність до безперервного розвитку та самоосвіти. Аналогічні процеси розпочались і в нашій країні, що вже призвели до зміни освітніх потреб суспільства. А це, у свою чергу, стимулює зміни в освіті, спрямовані на здійснення гуманного підходу до навчання й виховання з використанням нових методів і педагогічних технологій. Основною метою освіти на сучасному етапі є покращення підготовки молоді до ефективної життєдіяльності в нових соціально-економічних умовах.

Наразі хочу поділитися з вами роздумами з питань технологічної освіти, яка в моїй практиці базується на трьох складових.

УПРАВЛІННЯ ЗНАННЯМИ

Головне в управлінні знаннями -
це не комп'ютерні мережі, а люди.
К. Джанетто, Е. Уілер.

Знання - найбільш конвертована валюта сучасного світу. Усе своє життя ми відшуковуємо та накопичуємо знання, піднімаємо свій освітній рівень. При цьому знання - це не тільки те, що дають нам книги, телебачення, школа, а й те, що ми отримуємо та використовуємо у процесі праці та спілкування з людьми, накопичуючи життєвий досвід.

Щоби пояснити конкретне значення терміна «знання», покажемо різницю між даними та інформацією.

Коли ми говоримо про дані, то маємо на увазі факти та цифри, імена та адреси. Усе це в тому чи іншому вигляді існує в будь-якій освітній ланці, але, щоб даними можна було користуватись, їх необхідно якось перетворити та знайти їм необхідне застосування.

Інформацію нерідко визначають або як дані, доповнені будь-яким посиланням, або як «оброблені» дані, тобто дані, які були перетворені та представлені у придатній для використання формі, можливо, з поясненням, як їх використовувати, або ж наведені в якому-небудь контексті.

Знання - це щось більше, ніж дані та інформація. До знань відносяться:

• переконання та моральні цінності;
• ідеї та винаходи;
• судження;
• навички та професійні знання;
• теорії;
• правила;
• відносини;
• думки;
• поняття;
• досвід.

Усе вище перераховане (або тільки частину з цього) ми використовуємо для того, щоби пояснити й зрозуміти дані та інформацію, щоби перетворити інформацію у знання.

Наші знання допомагають нам розібратись у різних ситуаціях, вирішити складні задачі та виконати важкі завдання, учитись на своєму досвіді й відповідно коректувати свою поведінку. Якщо ми працюємо в системі освіти, то наші знання в поєднанні зі знаннями колег повинні сприяти успішній діяльності в кожній з її ланок.

Усе вищесказане неабияк відноситься до трудового навчання. Виходячи з концепції предмета, ми повинні здійснювати формування технічно, технологічно освіченої особистості, підготовленої до життя й активної трудової діяльності в умовах сучасного високотехнологічного, інформаційного суспільства, життєво необхідних знань, умінь і навичок ведення домашнього господарства та сімейної економіки, основних компонентів інформаційної культури учнів, забезпечення умов для їх професійного самовизначення, вироблення в них навичок творчої діяльності, виховання культури праці, здійснення допрофесійної та професійної підготовки за їх бажанням і з урахуванням індивідуальних можливостей.

А це наштовхує на думку про коректування методики викладання технічної праці з урахуванням перелічених вимог і матеріально-технічного забезпечення шкільних майстерень.

У трудовому навчанні до знань відносяться:

• програми, календарні та поурочні плани;
• інструкції та положення;
• паспортні дані майстерень;
• технологічні карти, креслення, фотографії;
• розробки виховних заходів;
• методичні матеріали;
• списки та дані про учнів.

Усі ці знання в тій чи іншій кількості має кожний учитель, незалежно від освіти, стажу та категорії. Проблема в тому, що знання необхідно постійно поповнювати та оновлювати. А оскільки ми маємо в дійсності відсутність нових, україномовних підручників з 1990 р. і до поточного року включно; недоступність методичної, технічної літератури, періодичної технічної та взагалі («кусається» ціна); обмежений доступ до мережі Інтернет та інформаційних технологій, то саме собою напрошується створити та впровадити механізм управління знаннями.

Управління знаннями - це процес, під час якого ми свідомо створюємо, структуризуємо та використовуємо базу знань, наприклад, із трудового навчання. Щоб управляти знаннями, необхідно відповісти на такі запитання:

• Хто володіє знаннями?
• Як і де вони їх зберігають?
• Як забезпечується обмін знаннями?
• Які знання створюються?
• Хто їх потребує?
• Як вони передаються?
• Як вони оновлюються?
• Як організований доступ до збережених знань?
• Які знання нам потрібні тепер і які будуть необхідні в майбутньому?
• Скільки коштують усі ці знання?
• Які з них найцінніші?
• Чи використовуються вони там і тоді, де й коли повинні використовуватись?

Запропонований автором у 2004/05 н. р. механізм управління знаннями абсолютно простий і доступний за умови створення на базі однієї зі шкіл міста координаційного методичного інформаційно-технічного центру з виходом у мережу Інтернет. В ідеалі такий центр забезпечується потужним ПК з пишучим CD-DVD приводом, цифровою фото-відеокамерою, сканером, лазерним принтером і мобільною флеш-пам'яттю. Для початкового етапу вистачить і ПК. Перерахую перспективи такого центру.

1. Учителі атестуються кожного року. Це підсумок роботи за певний проміжок часу. І кожний учитель створює цей «підсумок», і в кожного, навіть молодого вчителя, є раціональне зерно. От тільки його подальша доля майже непередбачена. Запропонований центр зможе не тільки зберегти ці знання, а й швидко передати їх колегам (через методоб'єднання, семінари, курси післядипломної освіти).

2. Учителі трудового навчання часто проводять виставкову роботу, яка є джерелом створення фотогалерей виробів. У подальшому можливе створення галерей «Готових виробів». Це фото та креслення.

3. Створиться єдина база нормативних документів. Пригадаймо проведення паспортизації майстерень. Кожний учитель створював власний «велосипед» із півсотні сторінок.

4. Кожний учитель із найвіддаленіших регіонів зможе отримати потужну базу знань, яку не порівняти з конспектом лекцій.

5. Учителі та учні зможуть отримати інформацію про діяльність колег і ровесників із різних точок планети. Якщо з причин бідності чи неорганізованості ми не можемо приймати участь у міжнародних семінарах із технологій, які проходили в Росії, Естонії, Фінляндії, то хоч будемо знати, якими сучасними проблемами переймаються наші зарубіжні друзі.

Робота центру стане поштовхом для створення інформаційно-методичних баз знань кожного вчителя, що і буде тим «підсумком», на який будуть орієнтуватись атестаційні комісії (див. додаток).

Інформаційні технології в освіті

Найважливішими прикметами XXI століття, видимими вже сьогодні, є інформаційні технології. Особливе місце займають мережеві технології. Сучасні комп'ютерні системи стають інтегрованим середовищем для спілкування, навчання, обміну інформацією та спільного використання знань.

Популярність мережі Інтернет постійно росте. Результати досліджень Міністерства торгівлі США показали, що радіо знадобилось 30 років, щоб досягнути аудиторії у 50 млн осіб, телебаченню вистачило 13 років, а мережі Інтернет знадобилось усього чотири роки. Обсяг пересланих даних у мережі подвоюється кожні 100 днів.

Глобальні мережі віднині не менш важлива інфраструктура, ніж шляхи сполучення або електричні мережі. Білл Гейтс, голова корпорації «Майкрософт», порівняв Інтернет з «електронною нервовою системою, яка має можливість миттєво реагувати на будь-які зміни в навколишньому світі та аналізувати ситуацію, допомагаючи людям приймати швидкі та правильні рішення».

Як говорив Альфред Шнітке: «Усі найбільш страшні, жахливі події в історії людства пов'язані з новим... Усякий імпульс до нового завжди і творчий, і реакційний. Його неможливо просто привітати як принцип нового і в тому числі хорошого. Нове - це і хороше, і погане; яким воно стане, залежить від людей, які візьмуть це нове».

Між іншим, прогрес часто ставав причиною побоювань. Так, давньогрецькі купці були засуджені Сократом, коли вони вперше доставили в Афіни з Єгипта папір. Сократ заявив, що використання паперу призведе до зменшення значення особистісного спілкування, розриву людських взаємовідносин і заміни суспільних комунікацій менш бажаним і потенційно небезпечним особистим спілкуванням.

Виникла необхідність у розробці рекомендацій, виконання яких дало б можливість використовувати ПК та Інтернет не тільки для успішної навчальної діяльності, а й для виховної мети. Будь-яка нація, яка піклується про своє майбутнє, сьогодні не може не допомагати своїм школам у придбанні ПК та отриманні доступу до мережі Інтернет. Основні інструменти інформаційних технологій століття вже не є іграшкою для дітей. Це осмислена необхідність і реальність наших днів.

За словами колишнього віце-президента Сполучених Штатів Альберта Гора, «до 2000 р. у США 60 % усіх професій повинні використовувати інформаційні технології». Але це вміння необхідно відпрацьовувати до того, як людина буде шукати собі роботу, тобто у школах і ВНЗ. На мою думку, використання ПК не повинне обмежуватись навчанням у комп'ютерних кабінетах.

Унаслідок того що спільна робота учнів різних країн, які вчаться у проектах, здійснюється за допомогою електронної пошти та телеконференцій, використання нових комп'ютерних технологій у навчанні стає не модою, а необхідністю. Адже не секрет, що в цей час застосування комп'ютерів у школі часто стає справою престижу. Але при цьому забувають, що спроби вставити ЕОМ у традиційну систему уроків не увінчалися успіхом. Потрібна система освіти, при якій основним буде не розвиток технічних навичок користування комп'ютером (хоч і це необхідне), а формування інформаційної культури.

Ми повинні активніше залучати інформаційні технології в навчальний та виховний процес, використовуючи світові знання. Використання Інтернет у роботі з дітьми можливо викласти в таких десяти пунктах:

- Використання електронної пошти.

- Пошук у мережі необхідної інформації.

- Створення власних шкільних веб-сторінок.

- Розсилання і/або знімання централізовано підготовлених значущих, загальнонеобхідних матеріалів (нормативних документів, інформації із семінарів і конференцій тощо).

- Обмін тематично організованим досвідом та ідеями (методичні розробки, галереї виробів, удосконалення технологій тощо).

- Освітні FAQ (відповіді на типові запитання).

- Взаємне консультування.

- Організація конференцій у мережі.

- Отримання («скачування») програм, публікацій, книг.

- Спільні проекти школярів і вчителів різних шкіл, у тому числі з різних країн, із різноманітних тем.

Ми маємо великий обсяг можливої роботи! Але...

Але біда в тому, що у своїй масі загальноосвітня школа ще не готова до його реалізації. Тому розмова про віртуальність освіти зовсім не передчасна. Якщо цілеспрямовано готуватись у школах до використання останніх досягнень у галузі інформаційних технологій, можливо, удасться знайти в наслідках їх застосування значно більше плюсів, ніж мінусів. Час випереджає наші звички та прив'язаність, але його неможливо зупинити.

Досвід роботи показує, що мережа Інтернет може успішно використовуватись у методі проектів. Як відомо, він доволі поширений у курсі «Технологія» у зарубіжних країнах, хоч і викликає поки що багато труднощів у правильній змістовній і методичній реалізації. В якості прикладу можна назвати обговорення ідей, малюнків, ескізів, технологій тощо. При цьому той, з ким ведеться обговорення, може вносити свої корективи, даючи інформацію в різноманітній формі (текст, графіка, фото, аудіо, відео тощо). Зрозуміло, для реалізації такого діалогу необхідні визначені умови, як технічні, так і організаційні.

Наразі хочеться поділитись доробками зі створення електронних технологічних карт учнями школи у межах виконання проектів. Для проведення цієї роботи в основному залучаються учні, які володіють початковими навичками роботи з ПК, домашня цифрова фототехніка або мобільні телефони з функцією фото. Створені технологічні карти в подальшому використовуються з навчальною метою, коректуються, служать стартом для виконання проекту та започаткування самих проектів. Учні отримують чітку мотивацію вивчення ПК і програмних ресурсів.

Найпростіші технологічні карти виконуються з допомогою Microsoft Word. Прикладом служить технологія виготовлення кухонної дошки з раціональним використанням деревини. У даному випадку фотографії виконані за допомогою мобільного телефону. Простішими у виготовленні, але цікавішими у використанні є технологічні карти-шаблони, які в подальшому використовуються для виконання графічних робіт.

Іноді для презентації проекту з допомогою Microsoft Рublisher виготовляються публікації.

У 8-9-х класах для створення технологічних карт і презентації проектів також використовується Microsoft Power Point.

Аналізуючи учнівські роботи, хочеться виділити технологічну карту одного учня, виготовлену за допомогою Macromedia Flesh Player 7.

На мою думку, найкращим форматом сукупності знань сучасної освіти може слугувати електронна книга (ebook). Перший випуск створений за допомогою Microsoft Word, другий - за допомогою Macromedia Dreamweaver 8 і скомпільований NATATA eBook Compiler Free.

Інформаційна технологія займає особливе місце в системі шкільної технологічної освіти. По-перше, як важливий компонент сучасних технологій - це предмет вивчення. По-друге, інформаційна технологія, і зокрема Інтернет, є інструментом як учителів, які викладають технологію, так і учнів, які її вивчають. У багатьох країнах світу створені спеціалізовані сайти, присвячені технологічній освіті.

Діюча переважно в Північній Америці Міжнародна асоціація технологічної освіти (ITEA) підтримує в Інтернет свій сайт, який представляє головний інтерес для професіоналів у галузі технологічної освіти. Сайт містить загальну інформацію про ITEA, про виконаний Асоціацією за підтримки Національного фонду науки й НАСА проект «Технологія для всіх американців», посилання на багаточисленні ресурси Інтернет із проблеми технологічної освіти. Даний сайт - це кращий вхід в Інтернет для вчителів технології Північної Америки (під час верстки журналу згаданий сайт www.iteawww.org змінив адресу на www.iteaconnect.org).

Проект «Технологія для всіх американців» (http://scholar.lib.vt.edu/TAA/TAA.html) має свій власний сайт, який містить практичну інформацію для вчителів: інформацію про проект, мету та структуру програми вивчення технології, результати педагогічних експериментів. Не сайті представлені у вигляді Power Point-презентацій доповіді з проблем технологічної освіти.

Виданий Міжнародною асоціацією технологічної освіти журнал «Учитель технології» (The Technology Teacher) має в Інтернет на сайті Асоціації як інформацію про паперовий варіант, так і електронну версію, де публікуються важливі статті із паперової версії.

Журнал «Технологія і діти», також виданий Міжнародною асоціацією технологічної освіти, призначений для вчителів початкової школи. В Інтернет на сайті Асоціації розташована сторінка із загальною інформацією про журнал. Електронна версія поки що відсутня.

«Журнал технологічної освіти» (Journal of Technology Education) має повну електронну версію (http://scholar.lib.vt.edu/ejournals/JTE/). Це серйозне науково-методичне видання представляє великий інтерес для всіх спеціалістів технологічної освіти. За обсягом і рівнем публікацій він є найбільш авторитетним виданням у галузі технологічної освіти.

«Резюме навчальних програм» (Curriculum Brief) - це повторне видання для вчителів технології, в якому наводяться конкретні приклади реалізації курсу технології в загальноосвітній школі. В Інтернет на сайті Асоціації розташована сторінка із загальною інформацією про видання. Електронна версія поки що відсутня.

За підтримки Міжнародної асоціації технологічної освіти доктор Пол І. Пост (Dr. Paul E. Post) із державного університету Огайо підтримує «Банк програмного забезпечення для технологічної освіти» (Technology Education Software Bank - http://ed1.eng.ohio-state.edu/).

Шкільний учитель Стів Мікулскі (Steve Mikulski) з американського штату Меріленд створив свій власний сайт «Лабораторія технологічної освіти» (The Technology Education Lab), присвячений технологічній освіті (www.techedlab.com). Основна мета лабораторії - допомогти вчителю-практику у проведенні занять із технології. Сайт має багаточисленні посилання на ресурси Інтернет.

Цікава сторінка «Питання технологічної освіти», розміщена на сайті коледжу Нью Джерсі. Вона може бути корисна студентам і молодим викладачам технології (www.trenton.edu).

На сайті «Фокус на технології...»... (Focus on Technology Web Connection - (www.iris.org) розміщена колекція посилань на сайти різних фірм, які працюють у галузі комунікацій, будівництва, промисловості, транспорту тощо.

У США діє Асоціація школярів, які вивчають технологію (Technology Student Association) і підтримують свій сайт (www.tsawww.org). Асоціація об'єднує більше 100000 школярів початкових, середніх і старших класів із 2000 шкіл 45 штатів і підтримується викладачами, батьками та лідерами бізнесу, які вірять у необхідність технологічно грамотного суспільства. На сайті розміщена інформація про загальнонаціональні змагання з технології (більше 50-ти конкурсів), конференції школярів, проект Асоціації «Велика технологічна пригода» для учнів початкових класів і дитячих садків тощо.

У Великій Британії, яка має найдавніші традиції в галузі викладання дизайну та технології, основним «місцем зустрічі» вчителів технології в Інтернет є «Каталог технологічної освіти» (Technology Education Index - www.technologyindex.com). Значна частина обсягу інформації відведена комерційній рекламі й опису запропонованих для технологічної освіти книг, іграшок, навчального обладнання та різних наборів, є електронний магазин. Крім того, на сайті розміщений опис кількох реальних шкільних проектів, зв'язки з корисними для вивчення окремих розділів курсу технології та дизайну ресурсів Інтернет, довідник учителя технології, навчально-методичні матеріали, добре структурований, анотований список ресурсів Інтернет, пов'язаних із технологічною освітою.

Електронний журнал «Технологія в освіті» (Technology in Education - www.technology-in-education.co.uk) присвячений питанням викладання природничих наук, дизайну й технології, включаючи вивчення бізнесу, ручної праці, домашньої економіки та інформаційних технологій. На сайті розміщена в основному реклама навчального обладнання для вивчення дизайну й технології, інформація про події в галузі технологічної освіти.

Salford University підтримує спеціальний сайт «Дизайн і технологія...» (Design & Technology Times Online) для викладачів технології, школярів, студентів - майбутніх викладачів технології та зацікавлених батьків (www.salford.ac.uk/d&t-times).

Сайт «Зошит із технології» (Technology Workbook - http://members.aol.com/ dtstaidan/info.htm) розроблений учителями технології однією з англійських шкіл (St. Aidan's Church of England School in Harrogate). Він представляє собою гіпертекстовий довідник із технології для вчителів і школярів.

На лондонському сервері розміщений сайт «Глобальный кампус» (www. camus.ort.org). На ньому представлені ресурси для вивчення інформаційних технологій (Do I.T.), інформація про проведення навчальних курсів, місце для дискусій.

В Австралії (штат Вікторія) Асоціація технологічної освіти підтримує сайт (www.magic.edfac.unimelb.edu.au/teav), який має багато практичних порад викладачам технології, опис і форми замовлень літератури та методичних матеріалів.

У Новій Зеландії Асоціація технологічної освіти підтримує свій сайт (www.sunsite.net.nz/orgs/tenz/), на якому знаходяться великі ресурси для методистів і викладачів шкіл. Програма вивчення технології та методичні матеріали представлені на сайті (www.minеdu.govt.nz) міністерства освіти.

В Ізраїлі на сайті (www.ort.org.il/ru/) можна знайти опис проектів, розроблених підручників з технології, дистанційну школу. Значна частина матеріалів представлена англійською мовою.